† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††ј. ћард≥Їва,
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
к.ф.н., доцент
†
†††††††††††††††††††††††††††† Silva Rerum —тефана ’в≥на
†††††††††††††††††††††† †††††(на приклад≥ твору Д≈стерФ)
†††††††††††††††††††††††††††††††††††
†† јнотац≥¤
†† ” стат≥
розгл¤даЇтьс¤ тв≥р в≥домого польського письменника —те-
фана ’в≥на Д≈стерФ у аспект≥ жанровоњ природи.
јвтор прац≥ досл≥д-
жуЇ ¤к ознаки старовинного сильв≥чного жанру, так
≥ новац≥њ су-
часноњ польськоњ прози, що позначилис¤ на твор≥, а
також звертаЇ увагу на особливост≥ ≥ндив≥дуального художнього стилю
письменника, ви¤вл¤Ї ориг≥нальн≥сть автора ¤к у вибор≥ теми, так
≥ у њњ висв≥тленн≥.
† лючов≥
слова: silva rerum, хрон≥ка, ≥стор≥¤, р≥ч,дискурс, шл¤хта.†
††
≈ксперименти у галуз≥ модиф≥кац≥йноњ прози мають глибок≥ коре-
н≥ у польськ≥й л≥тературн≥й традиц≥њ. ƒостатньо
згадати Д’имеруФ
. ≤жиковського, Д√ори б≥л¤ чорного мор¤Ф¬. ћаха,
Дћ≥сивоФ ™.
јнджеЇвського, та ≥н., де поЇднано р≥зн≥ поетичн≥
стил≥стики, р≥з-
н≥ жанри, р≥зн≥ ≥деолог≥чно-ф≥лософськ≥ напр¤мки.
÷е ¤ви-
ще стало визначним у польськ≥й проз≥ останнього
дес¤тил≥тт¤.
ћожна говорити не т≥льк≥ про зникненн¤ кордон≥в
м≥ж ДчистимиФ
Дтрадиц≥йнимиФ жанрами, а й взагал≥, про бутт¤
твор≥в, що на
перший погл¤д, не п≥ддаютьс¤ будь-¤к≥й
класиф≥кац≥њ. јле, ¤к
ус≥м в≥домо, Днове - це добре забуте стареФ. ≤ до
цього ДстарогоФ
усе част≥ше повертаЇтьс¤ польська л≥тературознавча
думка, сп≥тка-
ючись ≥з новими (з погл¤ду хронолог≥њ) ¤вищами
л≥тературноњ про-
зи. ” досл≥дженн¤х яжембського(4), узми(5),
Ќовацького(6), та
≥н. все част≥ше зФ¤вл¤Їтьс¤ терм≥н ДсильваФ, ¤кий
походить в≥д
silva rerum (лат.)-досл≥вно: л≥с речей. ¬≥н с¤гаЇ до
старопольських
с≥мейних книг, у ¤ких час в≥д часу записувалис¤
домашн≥ под≥њ, ви-
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† -2-
трати, нотатки про сус≥д≥в ≥ знайомих, погоду,
природу, культурн≥
¤вища та ≥н. —учасн≥ сильви, ¤к визнають критики,
вислизають ≥з
точних жанрових визначень, вони ≥снують у
г≥бридних, дез≥нтегро-
ваних формах, у них п≥дкреслено скор≥ше процес
написанн¤, а не його п≥дсумки, у них перепл≥таЇтьс¤ високе ≥ др≥бФ¤зкове, над≥њ
≥
сумн≥ви, передчутт¤ ≥ прогнози, правда ≥ вигадка,
Д у ц≥лому ство-
рюючи ≥ндив≥дуальну форму стосунк≥в людини ≥з
св≥томФ(2,119).†††
†† “ворч≥сть
—тефана ’в≥на, особливо на початку ’’≤ ст., ¤к один ≥з най¤скрав≥ших ≥
ориг≥нальних автор≥в, привертаЇ увагу польськоњ
≥ заруб≥жноњ критики. …ого твори розгл¤даютьс¤ у
статт¤х ѕ. ѕет-
риха, ÷. «алевського, ≤. јдельгейм та ≥н.
†† «авданн¤м
представленоњ прац≥ Ї п≥дх≥д до анал≥зу книги Д≈стерФ
≥з погл¤ду жанровоњ природи. јвторов≥ здалос¤
ц≥кавим сп≥встави-
ти цей тв≥р ≥з †жанром сильви, що мав побут у житт≥ старовинноњ
польськоњ щл¤хти.
†† онцепт
книги —тефана ’в≥на Д≈стерФ(1999), ¤ка отримала нагороду ‘онду ультури, ¤к
найкраще сп≥вв≥дноситьс¤ ≥з сильв≥ч-
ним напр¤мком сучасноњ прози. ” н≥й розпов≥даЇтьс¤
≥стор≥¤ с≥мФњ
÷ел≥нських, що замешкала у ¬аршав≥ ≥ще ≥з ’≤’ ст.
‘актично тв≥р
не маЇ сюжету. —≥мФ¤ живе на тл≥ ≥сторичних
зрушень, але вони не
Ї головними, вони ¤к би в≥дбуваютьс¤ поза
внутр≥шн≥м житт¤м ро-
дини, ¤ке ≥ Ї основою твору. “ак≥ под≥њ, ¤к ѕерша
св≥това в≥йна,†
∆овтнева революц≥¤ у –осс≥њ, здобутт¤ ѕольщею
незалежност≥, ƒру-
га св≥това в≥йна, подано у окремих еп≥зодах ≥з
житт¤ член≥в роди-
ни, або ж њх близьких ≥ знайомих, ≥ займають за
обФЇмом досить не-
значну частину. ”сю увагу автора зосереджено на
с≥мейних сто-
сунках, на по¤в≥ у с≥мФњ новоњ гувернантки дл¤
молодшого сина
јндже¤ панни ≈стер —≥ммель, на докладному описов≥
будинку ≥
к≥мнат, мебл≥в ≥ р≥зноман≥тних предмет≥в побуту.
÷≥ описи мають
достов≥рн≥сть документу, адже вони пос≥дають точну
адресу: ¬аршава, вул. Ќовогродзька, 44,-¤ка багато раз≥в повторюЇтьс¤ у листах
≥ спогадах персонаж≥в. як правило, кожна р≥ч у цьому
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
-3-†††††
будинку, а також у ≥нших м≥сц¤х, описуЇтьс¤ досить
докладно, вона маЇ своЇ походженн¤, ¤к, наприклад, грецька ваза дл¤ кв≥т≥в з
ќдеси,
свою ≥стор≥ю ≥ своњ точн≥ координати, ¤к
фотограф≥¤ ≈стер-Д‘ото-
јтлас-’ожа 17Ф. ’в≥н створюЇ поетизований св≥т
речей, ¤кий маЇ своЇ власне право на ≥снуванн¤. як у старошл¤хетських сильвах,
занотовуЇ ’в≥н ус≥ подробиц≥ ≥ др≥бниц≥ родинного
побуту ≥з цифрами датами ≥ назвами. Ќа стор≥нках книги, ¤ку хочетьс¤ на-
звати романною сильвою, або ж сильв≥чним романом,
таку силу маЇ
певний стереотип - адже мова йде про коханн¤
старшого сина јлександра до панни ≈стер, хоча слово це жодного разу не зФ¤вл¤-
Їтьс¤ у твор≥ - оживають ≥сторичн≥ особи, добре
в≥дом≥ у т≥ часи:
письменники ѕрус, Ќалковська, радник ћелерс, кн¤зь
√ол≥цин, ћенделЇЇв, «асулич, аракозов, –отермунд (в≥домий н≥мецький х≥рург),
ќледзький (прелат костьолу —в. Ѕарбари у ¬аршав≥), Ќ≥цше, —езан, та ≥нш≥.
Ќазиваютьс¤ в≥дом≥ газети ≥ журнали: Дўоденний курФЇрФ, Д райФ, подан≥ назви
вулиць староњ ¬аршави: ∆урав¤, —ребрна, ѕольна, ¬елька, ћаршалковськ≥ јлењ, ѕЇнкна,
ћаЇвського, та ≥н., згадуютьс¤ в≥дом≥ у т≥ часи випадки: самогубство наступника
австр≥йського трону принца –удольфа ≥ його коханоњ ћар≥њ фон ¬етсера, вбивство
рос≥йським оф≥цером ЅартенЇвим польськоњ акторки ¬исьньовськоњ, прибутт¤ до
базил≥ки —в. Ѕарбари у ¬аршав≥ чудотворноњ деревФ¤ноњ скульптури Ѕожоњ ћатер≥ з
альвар≥њ.
—пок≥йно ≥ урочисто описуютьс¤ католицьк≥ св¤та,
костел —в. Ѕар-
бари, прибутт¤ деревФ¤ноњ скульптури ћатер≥ Ѕожоњ
≥з альвар≥њ,
†урочистост≥
сповнен≥ душ≥ ≥ серц¤ в≥руючих, що спостер≥гають
дивовижн≥ ¤вища над куполом цього костелу. ≤
справжньою драмою дл¤ родини ≥ прелата ќледзського обертаЇтьс¤ незрозум≥лий, на
пер-
ший погл¤д, вчинок молодшого сина јндже¤, ¤кий у
розпач≥ ки-
нув кам≥нь у —в¤тиню. ” тканину опов≥д≥ вплетено
листи героњв
та њх знайомих, у листах також ≥мена, под≥њ, дати,
витинки з книг
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††-4-
≥ газет. ” книз≥ безл≥ч назв ≥ ≥мен. ѕри чому,
зФ¤вл¤ютьс¤ вони у
характерн≥й дл¤ ’в≥на манер≥ - без будь-¤коњ
експозиц≥њ. ÷ю особлив≥сть його стил≥стики було пом≥чено ≥ще у попередньому
твор≥ Д’анеманнФ. ѕерсонаж виникаЇ раптово, але за
задумом автора,ц≥лком природньо. ЌемаЇ жодноњ потреби виправдовувати його по¤ву
Ц це орган≥чна частина житт¤ вже в≥домих читачу героњв.
“ак ведетьс¤ опов≥дь про Ќ≥цше, його книгу
Дѕрисмерки бог≥вФ,
його житт¤ ≥ божев≥лл¤. ѕанна ≈стер була слухачкою
сем≥нару
Ќ≥цше, у нењ збер≥гаЇтьс¤ книга ≥з автографом
автора (’в≥н до-
кладно описуЇ њњ, нав≥ть розд≥л носить назву
Д нига у обкладинц≥
≥з червоного полотнаФ), книга, ¤ку так вм≥ло
використали у своњх
ар≥йських амб≥ц≥¤х фашисти. „итаЇмо у н≥й про
згубний вплив на
сусп≥льство жалю до нещасних людей, ≥ в той же час
у лист≥ до ≈стер њњ подруга јннел≥зе згадуЇ, ¤к Ќ≥цше допомогав скал≥ченим
≥ б≥дним. јвтор твору не просто називаЇ чергову
особу, а надаЇ њй
певноњ стислоњ характеристики чи то через вчинок,
чи то через висл≥в, чи то через баченн¤ ≥ншоњ людини. Ќа малому просторов≥
йому вдаЇтьс¤ створити окреслений образ, показати
≥ндив≥дуальн≥сть особи, що, безперечно, Ї одн≥Їю ≥з основних ознак творчоњ
манери ’в≥на. ќсь портрет радника ћеллерса: Д—в≥жий, елегантний, найкраще †англ≥йське сукно, смарагдова шпилька у
краватц≥, капелюх ≥з вузькими пол¤ми, ц≥пок ≥з ср≥бним набалдашникому вигл¤д≥
згорнутоњ ¤щуркиФ (3,51). ÷≥кавим Ї те, що де¤к≥ персонаж≥, перш за все ¤к реал≥њ
≥з н≥мецькоњ д≥йсност≥, зФ¤вившись у Д’анеманн≥Ф, згадуютьс¤ у Д≈стерФ,
наприклад, пан≥ Ћ≥л≥Їнталь. ¬загал≥, ¤к ≥ у Д’анеманн≥Ф, тут в≥дчуваЇтьс¤
грунтовна об≥знан≥сть автора ≥з н≥мецькою д≥йсн≥стю тих час≥в. ¬плив њњ
позначаЇтьс¤ на вибор≥ персонаж≥в, географ≥чних назв, описов≥ м≥ст ≥ селищ,
побуту, звичањв, людей, реал≥й житт¤, предмет≥в, витвор≥в мистецтва. ’в≥н
замилуваний у н≥мецьк≥й культур≥, мистецтв≥, л≥тератур≥, готиц≥. Ћакон≥чний
опис в≥тражу будинку вокзалу у ≈стерфельд≥ досить про-
†††††††††††††††††††††††††††††††††† †††††††††††-5-
мовистий: Д... ж≥нка, ¤ка зтинаЇ (ср≥бним
ножичком) кали, нагадуЇ
Ћорел¤й, а може, нав≥ть, саму √ерман≥ю ≥з картини
унцаФ (3,342).
јбо ж згадка про ƒюрера ≥ його в≥дом≥ твори:
ДЋицар, —мерть ≥ ƒи-
¤волФ та Дћеланхол≥¤Ф. јвтор пост≥йно проводить паралел≥ м≥ж
реал≥¤ми житт¤ сх≥дного ≥ зах≥дного терен≥в ѕольщ≥
та њњ близьки-
ми сус≥дами. —тарший син јлександр навчаЇтьс¤ на
≥нженера-буд≥вника у ’айдельберз≥, батько родини „еслав ÷ел≥нський про-
водить своњ торг≥вельн≥ справи на ”крањн≥. ’в≥н
описуЇ, ¤к золотою
р≥кою плине зерно, з≥бране на безмежних кињвських
степах, п≥д час
завантаженн¤ корабл¤ у н≥мецькому м≥стечку јльте
ќл≥ве. јле
найб≥льшу увагу у книз≥ прид≥л¤Їтьс¤ побутов≥
заможноњ польськоњ
родини, що маЇ своњ традиц≥њ, св≥й устр≥й, њ в той† же час Ї часткою ≥
уособленн¤м польського ментал≥тету. Ќайдр≥бн≥ш≥
детал≥ цього ус-
трою, а його перш за все ¤вл¤Ї собою будинок на
Ќовогродзьк≥й 44,
не проход¤ть поза увагою опов≥дач≥в. ѓх два. ќдин
Ц хрон≥кер ро-
дини, ¤к обФЇктивний спостер≥гач, старанно нотуЇ
факти ≥ под≥њ,† розпов≥даЇ про подальшу
долю героњв; другий Ц старший син јлек-
сандр ÷ел≥нський надаЇ фактам ≥нтелектуального ≥
емоц≥йного за-
барвленн¤. ≤ ц¤ частина опов≥д≥, ¤к здаЇтьс¤,
створюЇ невимовно
шл¤хетну атмосферу житт¤ родини, досить складного
у ≥сторично-
нац≥ональному аспект≥ ≥ надзвичайно ц≥кавого у
загальнолюдсь-
кому.
†† ”с≥ ц≥
ознаки жанру Silva rerum в той же час знаход¤ть у
книз≥
своњ аргументи kontra. якщо у сильвах одною ≥з головних прикмет
Ї хронолог≥¤, то Д≈стерФ не в≥дпов≥даЇ канонов≥,
оск≥льки хроно-
лог≥ю тут порушено. –етроспективний погл¤д на
под≥њ ≥ реч≥ Ї оз-
накою опов≥д≥ ’в≥на. ” р≥зних частинах книги
згадуютьс¤ т≥ж са-
м≥ под≥њ, але ≥з ≥ншим висв≥тленн¤м. Ќаприклад,
про перењзд роди-
ни ÷ел≥нських ≥з ¬аршави до н≥мецьких терен≥в
говоритьс¤ на початку книги, розд≥л Д олода петербурзьких картФ, ≥ наприк≥нц≥,
розд≥ли Д–≥внинаФ, ДЅудинок родини —≥ммельФ.††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††† †††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† †-6-
†† ”кладач≥ сильв, ¤к правило, р≥дко виходили
за меж≥ м≥сцевост≥,
де знаходилас¤ шл¤хетська с≥мФ¤. √еограф≥¤ книги
’в≥на наст≥ль-
ки розширена, що т≥льки неповний перел≥к м≥ст ≥
крањв вражаЇ:
¬аршава, ’айдельберг, ельн, Ѕреслау, ÷юр≥х,
‘ранкфурт, ен≥гсберг, ƒанциг, “ал≥н, Ћьв≥в, ƒрогобич, “рускавець, ѕочањв,
’арк≥в, ¬≥день, ѕариж, ѕетербург, ќдеса, ѕолтава, ињв, Ћодзь,
”рал, —иб≥р, ™н≥сей, та ≥н. ѕерел≥к можна
продовжити, але ц≥ка-
вим Ї те, що кожний географ≥чний пункт, под≥бно
персонал≥¤м,
отримуЇ свою коротку характеристику, ¤к,
наприклад, ™вропа к≥н-
ц¤ ’≤’ ст.: Д... ™вропа Ц то канави, корч≥ ≥ дощ.
≤ ¤к же тут, у та-
к≥й вологост≥ жити? ј спрагла душа волаЇ: —онц¤!
—онц¤!Ф (3с.32).
јвторов≥ надзвичайно вдаютьс¤ описи н≥мецьких м≥ст
≥ селищ Ц
’айдельберга, јльте ќл≥ве, та ≥н. ¬≥н використовуЇ
р≥зн≥ можли-
вост≥, щоб ДунаочнитиФ картину Ц ось стар≥ фото,
де зображено ви-
датн≥ або ж памФ¤тн≥ дл¤ героњв м≥сц¤.≤з по¤вою
≈стер вход¤ть до св≥домост≥ н≥мецьк≥ назви: ‘рауенгасе, ћар≥Їнк≥рхе, –атхаус,
Ћан-
гермаркт. «а географ≥чним простором ”крањна зањмаЇ
у Д≈стерФ
одне ≥з пров≥дних м≥сць. « украњнською темою
повФ¤зан≥ певн≥ ре-
ал≥њ житт¤ родини: в≥рна служниц¤, ¤ка походить ≥з
«ах≥дноњ ”к-
рањни, гостей пригощають червоним севастоп≥льським
вином, „ес-
лав ÷ел≥нський, ¤к вже згадувалос¤, проводить
справи на п≥вден-
н≥й ”крањн≥ ≥ зв≥дти привозить подарунки родин≥,
хтось у дом≥ на-
сп≥вуЇ стиха украњнськ≥ п≥сн≥ ≥ т.п. Ѕезперечно,
’в≥н не оминув ≥
таке складне ≥ болюче дл¤ ѕольщ≥ питанн¤ ¤к
взаЇмостосунки ≥з –ос≥Їю ≥ –ад¤нським —оюзом. ќбФЇктивн≥сть, ≥з ¤кою в≥н п≥д≥й-
шов до цих проблем, заслуговуЇ найвищоњ оц≥нки.
ћожливо, авто-
ров≥ вдавс¤ саме такий дискурс через те, що його
ц≥кавив не пол≥тичний, а культурно Ц соц≥олог≥чний аспект цих в≥дносин.
†† Ќайл≥ричн≥ш≥
р¤дки твору присв¤чен≥ ¬аршав≥, т≥й, ¤ка збер≥глас¤ у памФ¤т≥ попередн≥х
покол≥нь. ѕрекрасн≥ краЇвиди древнього м≥ста, замилуванн¤ вулиц¤ми, ¤к≥
перетворилис¤ у порох п≥д час останньоњ
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† -7-
в≥йни, описи ранку ≥ погожого дн¤, особливий
душевно-поетичний настр≥й, ¤ким ов≥¤н≥ спогади про колишню ¬аршаву, Ц усе це †складаЇтьс¤ у невимовно зворушливу картину,
¤ка назавжди залишитьс¤ у серц≥, ¤ка зачаровуЇ ≥ хвилюЇ, ¤к зачаровують ≥
хвилюють стар≥ пожовкл≥ фотограф≥њ ≥з обличч¤ми дорогих ≥ милих †р≥дних. нигу також ≥люстровано фотограф≥¤ми,
¤к≥ поход¤ть ≥з з≥брань ≤сторичного ћузею —толичного ћ≥ста ¬аршави та
Ѕ≥бл≥отеки ѕольськоњ јкадем≥њ Ќаук у √данську. ≤ це надзвичайно вдале оформленн¤
≥ще б≥льше спор≥днюЇ тв≥р ≥з сильвою ¤к певним св≥доцтвом певного часу Ц
св≥доцтвом задокументованим. јле не т≥льки фотограф≥њ, що орган≥чно ув≥йшли у
опов≥дь ≥ сприймаютьс¤ у твор≥ ¤к одне ≥з ним ц≥ле, мають силу документу. ÷ю функц≥ю виконують ≥мена ≥сторичних ос≥б, географ≥чн≥ та ≥нш≥ назви,
назви торг≥вельних ф≥рм, про ¤ких мова йшла вище. «авд¤ки цьому ¬аршава постаЇ
¤к м≥сто, у ¤кому перетинаютьс¤ шл¤хи —ходу ≥ «аходу( згадуютьс¤ јмстердам,
Ћондон, ¬≥день, ињв, ѕариж,ѕетербург), ¤к бурхливий торг≥вельний центр, ¤к
центр рел≥г≥йноњ культури, духовност≥, науки, медицини, моди. оли читаЇмо про
паризький од¤г ≥з модного салону пана ’≥рша, так ≥ хочетьс¤ згадати червон≥
варшавськ≥ черевички, за ¤кими майже ц≥ле стол≥тт¤ упадала ус¤ ™вропа. ѕор¤д ≥з
хрон≥кальним аспектом житт¤ родини, значне м≥сце у твор≥ пос≥дають де¤к≥
сюжетн≥ л≥н≥њ, що спор≥днюють його ≥з романним жанром. ÷е розпов≥дь про
загадкову хворобу панни ≈стер ≥ викликану ц≥Їю хворобою драму у с≥мФњ ÷ел≥нських,
¤ка ≥ стала головною причиною вињзду родини на «ах≥д.
≤ хоча автор, подаючи у книз≥ розд≥ли книги,
називаЇ перел≥к Д–озд≥ли розпов≥д≥ про ≈стерФ, ц≥лком зрозум≥ло, що розпов≥дь
точитьс¤ навколо родини ÷ел≥нських, про њх щаслив≥ ≥ нещаслив≥ часи, про њх
уподобанн¤ ≥ духовне житт¤, про маленький м≥крокосм, що набираЇ значенн¤ макрокосму.
†† нигу
под≥лено на розд≥ли. ожний маЇ назву, часом дивну ≥ не-
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
-8-†
зрозум≥лу, але незрозум≥лу т≥льки до т≥Їњ мит≥,
коли розпочинаЇть-
с¤ опов≥дь. јдже подал≥ автор обовФ¤зково усе
по¤снить ≥ обгрунтуЇ.
ƒо реч≥, так≥ назви, ¤к Д.—укн¤ з ¬≥дн¤Ф, Д„ервона
стр≥чкаФ, Д÷ин-
ков≥ в≥драФ, Д олекц≥¤Ф, Д≤мпер≥алиФ, Д¬ишн≥,
св≥тлоФ, Д«олото,
блакитьФ та ≥н. Ц знову ж таки посилають нас до
сильви, адже там
можна зустр≥ти под≥бний перел≥к речей.
†† ¬загал≥,
читанн¤ книги справл¤Ї величезну приЇмн≥сть. ÷е один
≥з тих твор≥в, ¤кий на тл≥ сучасноњ неприховано† комерц≥йноњ л≥-
тератури, даЇ поживу дл¤ розуму ≥ душ≥.
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††
Ћ≥тература:
1. јдельгейм ».≈.†
Д раткий курс археологии пам¤тиФ: предмет-
†††† ный мир
польской прозы 1990-х гг. / Studia Polonorossica: 80-
†††† летию ≈лены «ахаровны ÷ыбенко:
—б. статей / ќтв. ред. ¬.ј.
†††† ’орев Ц ћосква: »зд-во ћ√”, 2003.
2. ’орев ¬.ј.† ѕольска¤ литература. // »стори¤ литератур ¬осточ-
†† ††ной ≈вропы после ¬торой
мировой войны. ¬ 2 т. “ом второй .
††††
1970-1980е гг. / ќтв. редактор ¬.ј. ’орев. Ц
ћосква: »зда-
†††† тельство Д »ндрисФ, 2001.
3. S. Chwin. Ester. Gdansk, 1999.
4. Jarzebski J.† Literatura polska pod znakiem Gombrowicza. // Lektury
†††
polonistyczne: Literatura wspolczesna
/ Red. J. Jarzebski i R. Nycz.
†††
5. Kuzma
E.† Funkcja dziennika w prozie Jerzego Andrzejewskiego //
††† Europejska proza dariuszowa. Lublin, 1995.
6. Nowacki D.† Z miazgi powstales, w miazge sie obrocisz. // Miedzy
††† Kudenem a Andrzejewskim. Katowice, 1995.
7. Pietrych P.† Powiesc o porcelanie. Inne spojrzenie na ДChanemannaУ
††† Chwina / Literatura Polska 1990-2000. Krakow, 2003.††
†
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††† ††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
† ††
††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†††††††††††††††††††
†††††††††††
†
††††††††††††††††††††††††††